проминати

I -а́ю, -а́єш, недок., промину́ти, -ну́, -не́ш, док.

1) перех. і без додатка.Проходячи, проїжджаючи і т. ін., залишати кого-, що-небудь позаду або збоку; поминати. || Долати який-небудь простір, територію, переходити через приміщення і т. ін., залишаючи їх позаду. || неперех. Взагалі проходити, проїжджати і т. ін. де-небудь. || тільки 3 ос., неперех., рідко. На якусь мить з'являтись у полі зору того, хто їде, біжить або йде мимо, залишаючись позаду або збоку кого-, чого-небудь.

2) перех. і без додатка. Рухаючись, ненароком або навмисне обминати кого-, що-небудь і не звертати уваги на когось, щось. || Проходити осторонь чого-небудь або регулярно відвідувати щось. || Непомітно проходити повз кого-, що-небудь. || перев. у сполуч. із запереч., част. не, перен. Приділяти кому-небудь увагу, піклуватися про когось. || перен. Навмисне або мимоволі залишати щось поза увагою. || перен. Навмисне уникати чого-небудь, обходити щось, не згадувати в розмові. || перен. Мимоволі пропускати що-небудь (в друкованій продукції, виступах, мистецьких роботах і т. ін.). || тільки док., у сполуч. із запереч. част. не і інфін., перен. Не пройти байдуже повз що-небудь, не пропустити можливості зробити щось, скористатися з чогось. Не проминати нагоди.

3) тільки 3 ос., неперех. Закінчуватися, спливати (про час, життя, його періоди, події і т. ін.) || безос. || Поступово зникати, слабшати (про фізичний і психічний стан).

4) також безос., неперех., кому. Минати, сповнюватися (про досягнення ким-небудь певного віку).

II -а́ю, -а́єш, недок., пром'я́ти, -мну́, -мне́ш, док., перех.

1) М'яти (звичайно льон або коноплі), відділяючи кострицю від волокна. || М'яти дуже добре; розминати. Пром'яти глину.

2) Робити розминку ногам, тілу і т. ін., сприяючи їх життєдіяльності. || Примушувати рухатися, ходити для розминки (про собаку, коня).

3) перев. док. Торкаючись чого-небудь, зробити ум'ятину; пом'яти.